- кумедник
- —————————————————————————————куме́дникіменник чоловічого роду, істотарозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
кумедник — а, ч., розм. Те саме, що жартівник. || Те саме, що дивак … Український тлумачний словник
кумедниця — і. Жін. до кумедник … Український тлумачний словник
дивак — (той, хто викликає здивування своєю поведінкою, учинками), ориґінал, чудило, чудій, чудодій, химерник, химера, проява, причуда, ексцентрик; кумедник (той, хто викликає сміх) … Словник синонімів української мови
жартівник — (той, хто полюбляє жартувати), жартун, веселун, кумедник, дотепник, перебендя, сміхун, сміхотун, сміхотворець, скалозуб; пустун (у вчинках) Пор. дотепник, насмішник … Словник синонімів української мови